ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС

Енергоблок № 2

ОЦІНКА ВПЛИВІВ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ


Матеріали "Оцінки впливів на навколишнє середовище" (ОВНС) енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС (ХАЕС) виконані в 16 томах (19 книгах) і містять:

  • 1856 сторінок тексту (формату А4);
  • 651 позицію рубрикацій (розділів, підрозділів, пунктів);
  • 611 таблиць (формату А4);
  • 304 малюнки (у тому числі кольорових - 139);
  • 54 креслення;
  • альбом з 11 кольорових ландшафтних карт (комп'ютерної верстки).

Матеріали приведенні російською мовою.

У підготовці ОВНС брали участь спеціалізовані проектно-конструкторські, дослідницькі, науково-дослідні організації, що мають багаторічний досвід проведення аналогічних робіт на об'єктах України, включаючи такі АЕС, як Чорнобильська, Запорізька і Південно-Українська:

  • ОАО "Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (КП) - Генеральний проектувальник Хмельницької АЕС;
  • Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень "Енергопроект" (КІІВД) - спеціалізується в області геологічних, гідрогеологічних, геоекологічних, гідрометеорологічних вишукувань і досліджень; брав участь у підготовці матеріалів вишукувань для проектування АЕС;
  • ГП Центр екологічного моніторингу України (ЦЕМУ) - (базується на кафедрі ландшафтної екології географічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченко); основна спрямованість робіт - ландшафтно-геохімічні дослідження, вивчення рослинного і тваринного світу, екологічний моніторинг;
  • Український науковий гігієнічний центр України (УНГЦ) - входить до складу установи Міністерства охорони здоров'я України; спеціалізується на медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційно-гігієнічних дослідженнях, комплексному вивченні впливу навколишнього середовища на стан здоров'я і захворюваності населення;
  • Науково-виробнича інноваційна фірма "Сільгоспрадиология" (СГР) - виконує прогнози й оцінки параметрів радіологічної обстановки в зоні розміщення АЕС (оцінюються питома активність 82 радіонуклідів в атмосферному повітрі, у ґрунті, у сільгоспродуктах і інших об'єктах навколишнього середовища, а також дозові навантаження на населення з урахуванням основних шляхів впливу);
  • МП Науково-дослідний і консультаційний центр "Спецеко" (Спецеко) - розробляє комплекс матеріалів ОВНС, що відносяться до запроектних радіоекологічних аварій: прогнозу динаміки забруднення екологічних і трофічних ланок, оцінкам ризику і збитку, розробці оперативних вирішальних правил на основі побудованих і верифікованих необхідних динамічних радіоекологічних моделей;
  • СП Науково-дослідний центр механіки рідини (НІЦМР) - спрямованість Центру охоплює широкий спектр досліджень в області гідрології, гідротехніки, гідрохімії, гідробіології, господарського використання поверхневих водяних об'єктів;
  • Інститут рибного господарства УААН (ІРГ) - у складі Української аграрної академії наук займається різними іхтіологічними дослідженнями водяних об'єктів, виконуючи оцінки можливості риборозведення, інтродукції аборигенних видів риб і інших гідробіонтів;
  • Український науково-дослідний інститут екологічних проблем Мінекоресурсів України (УкрНДІЕП) - науково-консультативна допомога в підготовці матеріалів ОВНС.

Участь перерахованих організацій у підготовці конкретних матеріалів у складі томів приведено в листі "Склад ОВНС".
У матеріалах ОВНС представлені результати інвентаризаційних, аналітичних, оцінних і прогнозно-оцінних досліджень природного середовища і її складових (атмосфери, рослинного і тварини світу, геологічних, гідрогеологічних, геоморфологических, гідрологічних умов, ґрунтів і ландшафтних систем у цілому), демографічної ситуації і впливу на них енергоблоку № 2 ХАЕС. Дослідження проведені в повному обсязі відповідно до ДБН А.2.2-95 і екологічним законодавством України в цілому.
Матеріали ОВНС підготовлені для представлення на громадські слухання і Державну екологічну експертизу. Матеріали, які входять до їх складу "Заява про екологічні наслідки введення в експлуатацію енергоблоку" є юридичним документом про суть екологічних наслідків і гарантії виконання заходів щодо забезпечення екологічної безпеки на весь період експлуатації АЕС і одним з основних документів, на підставі яких регулювальні органи видають ліцензію на експлуатацію.

ТОМ 1.
Розділ №1  Підстави для проведення ОВНС
Зміст:  
1.1 Відомостіпро документи, що є підставою для спорудження енергоблоку № 2
1.2 Перелік попередніх погоджень й експертних висновків
1.3 Перелік і коротка характеристика видів впливів енергоблоку на навколишнє середовище
1.4 Погоджений перелік обмежень
1.5 Дані про відношення громадськості до спорудження енергоблока № 2
1.6 Відомості про Замовника, проектувальника й виконавцях ОВНС. Основні закони ядерної й екологічної безпеки

ТОМ 2.   
Розділ №2  Фізико-географічна і кліматична характеристика району і площадки енергоблоку
Зміст:
2.1 Фізико-географічне районування
2.2 Метеорологічні й аерокліматичні умови
2.3 Метеорологічні умови
2.4 Сонячна радіація
2.2.1.2 Температура повітря
2.2.1.3 Температура ґрунту
2.2.1.4 Вологість повітря
2.2.1.5 Хмарність
2.2.1.6 Атмосферні опади
2.2.1.7 Сніжний покрив
2.2.1.8 Промерзання ґрунту
2.2.1.9 Випаровування
2.2.1.10 Вітер
2.2.1.11 Атмосферні явища: тумани, заметілі, грози
2.2.1.12 Стихійні метеорологічні явища
2.2.2 Аерокліматичні умови
2.2.2.1 Режим вітру на висотах
2.2.2.2 Повторюваність, середня потужність і інтенсивність приземних інверсій
2.2.2.3 Повторюваність, середня потужність і інтенсивність піднятих інверсій
2.2.2.4 Висота шаруючи перемішування
2.2.2.5 Режим хмарності
2.2.2.6 Стійкість атмосфери
2.3 Умови рельєфу
2.3.1 Геоморфологічні умови
2.3.2 Орографічні умови
2.4 Гідрологічні умови
2.5 Узагальнена характеристика рослинного і тваринного світу
2.5.1 Рослинність
2.5.2 Тваринний світ
2.6 Реєстр об'єктів природно-заповідного фонду
Висновки

ТОМ 3.
Розділ №3  Загальна характеристика енергоблоку і господарської діяльності в зоні його впливу.
Зміст:
Книга 1
3.1 Загальні положення. Вихідні положення, що визначають необхідність спорудження енергоблоку Позитивні фактори (екологічні, соціальні, економічні) спорудження енергоблоку
3.1.2.1 Економічні фактори
3.1.2.2 Екологічні фактори, включаючи альтернативні джерела
3.1.2.3 Соціальні фактори
3.2 Характеристика енергоблоку
3.2.1 Загальний опис енергоблоку
3.2.1.1 Короткий опис технологічного циклу і його основних елементів
3.2.1.1.1 Компоновочні рішення
3.2.1.1.2 Технологічний цикл першого і другого контурів
3.2.1.1.3 Опис систем водопідготовки, спецводоочистки і збереження РАО
3.2.1.1.4 Системи охолодження і технічного водопостачання
3.2.1.1.5 Системи безпеки
3.2.1.1.6 Система керування і захисту
3.2.1.1.7 Система контролю і керування технологічними процесами
3.2.1.1.8 Системи радіаційного захисту, радіаційного контролю й автоматизованого контролю радіаційної обстановки
3.2.1.1.9 Загальблокова система надійного електропостачання
3.2.1.1.10 Режими роботи ЕБ
3.2.1.1.11 Характеристики основного устаткування ЕБ
3.2.1.1.12 Транспортно-технологічні операції
3.2.1.1.13 Характеристика використовуваного ядерного палива
3.2.1.2 Програма модернізації
3.2.1.3 Короткий опис площадки енергоблоку і зв'язків c навколишньою територією
3.2.1.4 Основні технічні характеристики й обсяги вироблення продукції
3.2.1.5 Споживані ресурси
3.2.1.5.1 Використання ядерного палива
3.2.1.5.2 Споживання технічної води
3.2.1.5.3 Споживання питної води
3.2.1.5.4 Споживані земельні ресурси
Книга 2
3.2.2 Вплив енергоблоку на навколишнє середовище
3.2.2.1 Джерела впливу на навколишнє середовище
3.2.2.1.1 Джерела радіаційного впливу
3.2.2.1.2 Джерела рідких, твердих і газоподібних радіоактивних відходів
3.2.2.1.3 Характеристика РАВ
3.2.2.1.3.1 Характеристика джерел рідких радіоактивних відходів
3.2.2.1.3.2 Характеристика джерел твердих радіоактивних відходів
3.2.2.1.4 Опис джерел фізичного, теплового і хімічного впливу
3.2.2.1.4.1 Джерела теплового впливу
3.2.2.1.4.2 Джерела хімічного впливу на навколишнє водяне середовище
3.2.2.1.4.3 Джерела хімічного впливу на навколишнє повітряне середовище
3.2.2.2 Характеристика радіоактивних викидів
3.2.2.2.1 Радіоактивні викиди реакторного відділення
3.2.2.2.2 Характеристика радіоактивних викидів спецкорпусу і блокової обезсіллюючої установки
3.2.2.2.3 Викиди АЕС
3.2.2.3 Характеристика хімічних викидів
3.2.2.3.1 Характеристика хімічних викидів в атмосферу
3.2.2.3.2 Характеристика скидань, що містять хімічної домішки, у навколишню водяне середовище
3.2.2.3.2.1 Виробничі стоки
3.2.2.3.2.2 Господарсько-побутові і дощові стоки
3.2.2.3.2.2.1 Джерела викидових вод
3.2.2.3.2.2.2 Якісна і кількісна характеристики викидових вод
3.2.2.3.2.3 Продувні води системи охолодження
3.2.2.4 Характеристика установок і систем збереження відходів і зв'язків цих систем з навколишньою природним середовищем
3.2.2.4.1 Збереження рідких радіоактивних відходів
3.2.2.4.2 Установка отвердіння ЖРО
3.2.2.4.3 Збір, транспортування і переробка радіоактивної олії
3.2.2.4.4 Збереження твердих радіоактивних відходів (ТРВ)
3.2.2.4.5 Комплекс по переробці радіоактивних відходів
3.2.2.4.6 Система поводження з ТРВ
3.2.2.4.7 Система збору, збереження й утилізації нерадіоактивних відходів
3.2.2.4.7.1 Шламонакопичувач
3.2.2.4.7.2 Спорудження з обробки мулу з очисних споруджень побутових стоків
3.2.2.5 Вплив і оцінка впливу шуму, електричного полючи, маслонаповненного устаткування
3.2.2.5.1 Вплив і оцінка впливу шуму
3.2.2.5.2 Вплив і оцінка впливу електромагнітного полючи і маслонаповненного устаткування
3.2.2.5.2.1 Перелік електроустаткування і його вплив на навколишнє середовище
3.2.2.5.2.2 Вплив і оцінка впливу електричного поля
3.2.2.5.2.3 Вплив і оцінка впливу маслонаповненного устаткування
3.2.2.6 Вплив енергоблоку на навколишнє середовище при знятті його експлуатації...
3.2.2.6.1 Нормативна база реалізації зняття з експлуатації енергоблоку АЕС
3.2.2.6.2 Стратегія і базовий варіант зняття з експлуатації
3.2.2.6.3 Зміст діяльності на окремих етапах зняття енергоблоку з експлуатації
3.2.2.6.4 Оцінка кількості радіоактивних відходів, що утворяться при знятті енергоблоку з експлуатації
3.2.2.6.4.1 Характеристика джерел і оцінка кількості рідких радіоактивних відходів
3.2.2.6.4.2 Характеристика джерел і оцінка кількості твердих радіоактивних відходів
3.2.2.6.5 Оцінка впливу енергоблоку на навколишнє середовище при знятті його з експлуатації
3.2.2.6.5.1 Оцінка радіаційного впливу
3.2.2.6.5.2 Оцінка нерадіаційного впливу
3.2.2.6.5.3 Оцінка хімічного впливу
3.2.3 Можливі аварійні ситуації, що призводять до впливу на навколишнє середовище
3.2.3.1 Аналіз можливих порушень нормальної експлуатації й аварій
3.2.3.1.1 Проектні аварії, що приводять до радіаційного впливу. Технічні заходи для запобігання аварій
3.2.3.1.2 Запроектні аварії, що призводять до радіаційного впливу
3.2.3.1.3 Аварії, що приводять до хімічного (нерадіоактивним) викидам і скиданням в атмосферу
3.2.3.1.4 Аварії систем поводження з радіоактивними відходами
3.2.3.1.5 Аварії, що приводять до хімічного (нерадіоактивним) скиданням
3.2.3.1.6 Режими НУЕ, ННУЕ і проектних аварій зовнішніх споруд
3.2.3.2 Кількісна і якісна характеристика скидань і викидів при аваріях
3.2.3.2.1 Кількісна і якісна характеристика скидань і викидів при аваріях у системах реакторного відділення
3.2.3.2.2 Кількісна і якісна характеристика хімічних (нерадіоактивних) викидів при аваріях
3.2.3.2.3 Кількісна і якісна характеристика скидань і при аваріях у системах поводження з радіоактивними відходами
3.2.4 Загальна оцінка рівня безпеки енергоблоку
3.2.4.1 Радіаційна безпека
3.2.4.2 Ядерна безпека
3.2.4.3 Дотримання природоохоронних вимог
3.3 Сучасний стан і перспективи господарської діяльності в зоні впливу енергоблоку
3.3.1 Основні промислові, транспортні, гідротехнічні об'єкти
3.3.1.1 Промислові об'єкти
3.3.1.2 Транспортні об'єкти
3.3.1.3 Гідротехнічні об'єкти
3.3.2 Характеристика сільськогосподарської діяльності
3.3.3 Вплив об'єктів господарської діяльності
3.3.3.1 Вплив об'єктів господарської діяльності на повітряне середовище
3.3.3.2 Оцінка викидів об'єктів господарської діяльності, розміщених у 30-кілометровій зоні
3.3.3.3 Визначення спільного впливу ЭБ №2 з об'єктами господарської діяльності 30-кілометрової зони
Додаток З.А
Додаток З.Б

ТОМ 4.
Розділ №4  Характеристика навколишньої природного середовища й оцінка впливів на неї
Зміст:
Книга 1
Вступ
4.1 Геологічне середовище
4.1.1 Загальна характеристика геоморфологічених особливостей, геологічної і структурно-тектонічної будівлі
4.1.1.1 30-кілометрова зона ХАЕС
4.1.1.2 Пункт ХАЕС
4.1.1.3 Проммайданчик ХАЕС
4.1.1.4 Місто Нетішин
4.1.2 Аналіз існуючих і прогнозованих негативних ендогенних і екзогенних процесів і явищ
4.1.2.1 3 0-кілометрова зона АЕС
4.1.2.2 Пункт ХАЕС
4.1.2.3 Промплощадка ХАЕС
4.1.2.4 Сейсмічна характеристика
4.1.2.5 Оцінка прогнозного впливу геологічного середовища на об'єкти енергоблоку й енергоблоку на геологічне середовище
4.1.3 Обґрунтування заходів щодо запобігання чи обмеження впливів, оцінка їхньої ефективності
Висновки
Перелік прийнятих скорочень
Перелік прийнятих термінів і визначень
Список посилальних нормативних документів і літератури
Книга 2
Додаток А - 30-кілометрова зона ХАЕС. Геоморфологічна карта, м 1:50 000
Додаток Б - 30-кілометрова зона ХАЕС. Геологічна карта домезозойских відкладів, м 1:200 00
Додаток В - 30-кілометрова зона ХАЕС. Геолого-структурна карта домезозойских відкладів, м 1:50 000
Додаток Г - 30-кілометрова зона ХАЕС. Геологічний розріз по лінії а-б-в-г-д-і
Додаток Д - 30-кілометрова зона ХАЕС. Геологічна карта дочетвертичных відкладів, м 1:200 000
Додаток Е - 30-кілометрова зона ХАЕС. Геологічна карта дочетвертичных відкладів,м 1:50 000
Додаток Ж - 30-кілометрова зона ХАЕС. Умовні позначки до карт м 1:50 000 і до розрізу а-б-в-г-д-і
Додаток И - 30-кілометрова зона ХАЕС. Стратиграфічний стовпчик до карт м 1:200000 і 1:50 000
Додаток К - 30-кілометрова зона ХАЕС. Карта четвертинних відкладень, м 1:200 000
Додаток Л - Санітарно-захисна зона (ДО=3 км). Схематична інженерно-геологічна карта - характеристика геологічної будівлі властивостей ґрунтів, м 1:10 000
Додаток М - Санітарно-захисна зона (ДО=3км). Інженерно-геологічний розріз по лінії Г-Г
Додаток Н - Санітарно-захисна зона (ДО=3км). Інженерно-геологічний розріз по лінії Д-Д
Додаток П - Санітарно-захисна зона (ДО=3км). Інженерно-геологічний розріз по лінії Е-І
Додаток Р - Промплощадка. Інженерно-геологічна карта - характеристика геологічної будівлі і властивостей ґрунтів, м 1:2 000
Додаток С - Промплощадка. Інженерно-геологічний розріз по лінії А-А
Додаток Т - Промплощадка. Інженерно-геологічний розріз по лінії Б-Б
Додаток У - Промплощадка. Інженерно-геологічний розріз по лінії В
Додаток Ф - Місто Нетішин. Схематичний інженерно-геологічний розріз вхрест долини р. Горині
Додаток X - 30-кілометрова зона. Карта екзогенних геологічних процесів і явищ, м 1:200 000

ТОМ 5.
Розділ №4  Характеристика навколишньої природного середовища й оцінка впливів на неї
Зміст:
4.2 Повітряне середовище і мікроклімат
4.2.1 Обґрунтування пріоритетних видів впливів
4.2.1.1 Обмеження з радіологічного захисті
4.2.1.2 Обмеження опромінення персоналу і населення
4.2.1.3 Обмеження радіоактивних викидів
4.2.1.4 Оцінка впливу нерадіоактивних (хімічних) викидів
4.2.1.5 Вплив викидів тепла і вологи з водойм систем охолодження на повітряне середовище
4.2.2 Характеристика фонового забруднення
4.2.2.1 Радіоактивне забруднення атмосферного повітря
4.2.2.2 Хімічне забруднення атмосферного повітря
4.2.3 Оцінка рівня забруднення середовища викидами енергоблоку
4.2.3.1 Визначення кількісних характеристик хімічного (нерадіоактивного) забруднення.
4.2.3.2 Оцінка рівнів радіаційного забруднення при нормальній експлуатації й аварійних ситуаціях
4.2.3.2.1 Фонове забруднення радіонуклідами території, що прилягає до Хмельницького АЕС
4.2.3.2.2 Розрахунок прогнозних оцінок забруднення території регіону радіонуклідами при нормальній експлуатації енергоблоку
4.2.3.2.3 Розрахунок можливого забруднення території регіону при максимальній проектній аварії
4.2.4 Обґрунтування гранично припустимих викидів і заходів щодо обмеження впливів енергоблоку
4.2.5 Оцінка впливу водойми-охолоджувача і бризкальних басейнів на мікроклімат і обґрунтування заходів щодо обмеження впливів
4.2.5.1 Загальні відомості про систему технічного водопостачання ХАЕС
4.2.5.2 Особливості формування мікроклімату
4.2.5.3 Дослідження основних характеристик мікроклімату в умовах водойми-охолоджувача і бризкальних басейнів
4.2.5.4 Прогнозна оцінка впливу водойми-охолоджувача і бризкальних басейнів на мікроклімат при роботі двох енергоблоків
Висновки


ТОМ 6.
Розділ №4  Характеристика навколишньої природного середовища й оцінка впливів на неї
Зміст:
Книга 1
4.3.1 Загальні дані про водяні об'єкти і водозбірні Басейни
4.3.1.1 Гідрографічні характеристики водяних об'єктів у 30-кілометровій зоні ХАЕС
4.3.1.2 Опис основних річок
4.3.1.3 Система спостережень на водяних об'єктах
4.3.1.4 Рівневий режим річок
4.3.1.5 Водність річок
4.3.1.6 Температура води
4.3.1.7 Льодові явища
4.3.1.8 Мутність води і стік наносів
4.3.2. Водобалансові параметри
4.3.2.1Режим стоку р. Горинь
4.3.2.1.1 Характеристика побутового стоку
4.3.2.1.2 Вплив господарської діяльності на стік
4.3.2.1.3 Природний стік
4.3.2.2 Водогосподарчий баланс р. Горинь у зоні ХАЕС
4.3.2.2.1 Коротка методика розрахунку водогосподарчого балансу.
4.3.2.2.2 Ресурси річкового стоку
4.3.2.2.3 Ресурси підземних вод, що враховуються у водогосподарчому балансі
4.3.2.2.4 Водоспоживання і водовідвід
4.3.2.2.5 Утрати на випар
4.3.2.2.6 Санітарні витрати
4.3.2.2.7 Результати розрахунків водогосподарчого балансу
4.3.3 Якість вод
4.3.3.1 Характеристика системи гідролого-гідрохімічного моніторингу на ХАЕС, обсяг і методики досліджень
4.3.3.2 Характеристика санітарно-гігієнічного стану водяних об'єктів, включаючи радіологічний фактор
4.3.3.2.1 Характеристика санітарно-гігієнічного стану водойми-охолоджувача
4.3.3.2.2 Характеристика санітарно-гігієнічного стану водотоків
4.3.3.2.3 Радіаційна характеристика водяних об'єктів зони спостереження Хмельницької АЕС
4.3.3.3 Порівняльна характеристика стану водяних об'єктів по фізичних і хімічних показниках
4.3.3.3.1 Мінералізація і головні іони
4.3.3.3.2 Біогенні речовини
4.3.3.3.3 Органічна речовина (ОР)
4.3.3.3.4 Фізико-хімічні показники
4.3.3.3.5 Важкі метали, нафтопродукти і синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАВШИ)
4.3.3.3.6 Інтегральна оцінка за індексом забруднення води
4.3.3.4 Прогнозна оцінка впливу продувки водойми-охолоджувача на якість води в р. Горинь
4.3.3.4.1 Оцінка процесів формування якості води в оборотній системі
4.3.3.4.2 Прогнозна оцінка гідрохімічного режиму води в оборотній системі
4.3.3.4.3 Вплив продувних вод на тепловий і сольовий режим р.Горинь
Книга 2
4.3.4 Біологічні характеристики, включаючи видовий склад, біомасу гідробіонтів і біопродуктивність
4.3.4.1 Матеріали і методи
4.3.4.2 Характеристики водойм і умови проживання гідробіонтів
4.3.4.3 Бактеріопланктон
4.3.4.4 Фітопланктон
4.3.4.5 Зоопланктон
4.3.4.6 Зообентос
4.3.4.7 Перифітон
4.3.4.8 Продукційно-деструкційні характеристики фітопланктону
4.3.4.9 Інтегральна екологічна оцінка якості води
4.3.4.10 Імовірність біологічних перешкод
4.3.5 Оцінка можливості використання водяних об'єктів для ровідомостіриб і інших гідробіонтів
4.3.5.1 Матеріали і методи
4.3.5.2 Характеристика В
4.3.5.3 Кормова база риб
4.3.5.4 Склад іхтіофауни водойми-охолоджувача
4.3.5.5 Умови відтворення риб і врожайність їх молоди
4.3.5.6 Характеристика промислу риб у водоймі
4.3.5.7 Заводське рибороВідомості
4.3.5.8 Вплив введення ЕБ № 2 на рибництво
4.3.6 Обґрунтування заходів щодо запобігання чи зменшення впливу енергоблоку на поверхневі води
4.3.6.1 Аналіз впливів АЕС на поверхневі води
4.3.6.2 Заходи щодо запобігання чи зменшення впливу ЕБ №2 на поверхневі води.
Висновки
Додаток А (обов'язковий) Схематичний план гідрографічної мережі у басейні р. Горинь і границі водозбору до розрахункових створів
Додаток Б (обов'язковий) Схема розташування пунктів водомірних спостережень у 30-кілометровій зоні ХАЕС (1999 р.)

ТОМ 7.
Розділ №4  Характеристика навколишньої природного середовища й оцінка впливів на неї
Зміст:
Книга 1
4.4 Підземні води
4.4.1 Загальні дані про гідрогеологічні умови, потужність зони активного водообмена; дані про господарське використання підземних вод
4.4.1.1 30-кілометрова зона ХАЕС
4.4.1.2 Пункт ХАЕС
4.4.1.3 Промплощадка
4.4.1.4 Місто Нетішин
4.4.1.5 Характеристика території за умовами захищеності підземних вод
4.4.1.6 Дані про господарське використання підземних вод
4.4.1.7 Сорбционні властивості ґрунтів
4.4.2 Опис пунктів гідрогеологічних спостережень і результати спостережень
4.4.2.1 30-кілометрова зона ХАЕС
4.4.2.2 Пункт ХАЕС (включаючи промплощадку)
4.4.2.3 Місто Нетішин
4.4.2.4 Нетішинский водозабір господарсько-питного водопостачання
4.4.3 Оцінка впливу техногенного впливу на ґрунтові води і водоносні обрії, що використовуються для питних, господарських і інших цілей
4.4.3.1 Морфометричні, гідродинамічні і воднобалансові параметри
4.4.3.1.1 30-кілометрова зона ХАЕС (регіональна гідрогеологічна модель району)
4.4.3.1.2 Пункт ХАЕС -промплощадка, водойма-охолоджувач, м.Нетішин (гідрогеологічна модель локального рівня)
4.4.3.2 Прогнозна оцінка хімічного і теплового забруднення
4.4.3.3 Прогнозна оцінка радіаційного забруднення в зоні спостереження і на промплощадці АЕС
4.4.3.4 Оцінка санітарно-гігієнічного і радіаційного стану підземних вод зони спостереження Хмельницької АЕС
4.4.3.4.1 Санітарно-гігієнічний стан підземних вод
4.4.3.4.2 Оцінка радіаційного стану питної води
4.4.4 Заходи, що рекомендуються, з контролю надходження забруднюючих речовин, погіршення якості води
4.4.4.1 Заходи щодо контролю підземних вод на промплощадці
4.4.4.2 Заходи щодо контролю якості води Нетішинского водозабору господарсько-питного водопостачання ХАЕС
Висновки
Книга 2
Додаток А 30-кілометрова зона ХАЕС. Гідрогеологічна карта, М 1:200.000
Додаток Б 30-кілометрова зона ХАЕС.Карта глибин залягання ґрунтових вод (потужності зони аерації), М 1:200 000
Додаток В ХАЕС. Санітарно-захисна зона (ДО=3 км). Схематичний план гідроізогіпс за станом на липень 1998 року, М 1:10 000
Додаток Г ХАЕС. Санітарно-захисна зона (ДО=3 км). Схематичний план ізоліній глибин рівня ґрунтових вод за станом на липень 1998 року, М 1:10 000
Додаток Д Промплощадка ХАЕС.План гідроізогіпс ґрунтових вод за станом на липень 1998 року, М 1:2000
Додаток Е Промплощадка ХАЕС. План ізоліній глибин рівня ґрунтових вод за станом на липень 1998 року, М 1:2000
Додаток Ж 30-кілометрова зона ХАЕС Карта природної захищеності підземних вод,. М 1:200 000
Додаток И 30-кілометрова зона ХАЕС. План випробування порід зони аерації для визначення сорбційних властивостей, М 1:200 000
Додаток К 30-кілометрова зона ХАЕС. Інженерно-геологічні розрізи (шпари №№ 8000-8011, 8012а, 8031, 8034, 8035, 8038,8040-8043,8045-8047)
Додаток Л Пункт ХАЕС (промплощадка, м.Нетішин, нижній б'єф водоймища, заплава р.Горині). План розташування шпар стаціонарної спостережливої мережі за режимом підземних вод (за станом на 1999 рік), М 1:10 000
Додаток М Промплощадка ХАЕС.План гідроізотерм ґрунтових вод за станом на червень 1998 року,. М 1:2000
Додаток Н Промплощадка ХАЕС. План ізоліній змісту сухого залишку і сульфат-іона в ґрунтових водах за станом на червень 1998 року, М 1:2000

ТОМ 8.
Розділ №4  Характеристика навколишньої природного середовища й оцінка впливів на неї
Зміст:
Вступ
4.5.1 Характеристика генетичних видів ґрунтів, аналіз забруднень
4.5.1.1 Структура ґрунтового покриву
4.5.1.2 Просторова диференціація ґрунтів і їхнє положення стосовно ХАЕС
4.5.1.3 Фізико-хімічні властивості ґрунтів
4.5.1.4 Водно-фізичні властивості ґрунтів
4.5.1.5 Структура землекористування, вплив агротехніки на зміну властивостей ґрунтів
4.5.1.6 Ландшафтно-морфологічна структура
4.5.1.7 Ландшафтно-геохімічна структура
4.5.1.8 Характеристика забруднень
4.5.2 Оцінка впливу енергоблоку на ґрунти
4.5.2.1 Джерела забруднення й оцінка впливу енергоблоку №2 на ґрунти при НУЕ
4.5.2.2 Оцінка можливих змін фізико-хімічних і водно-фізичних властивостей ґрунтів з урахуванням особливостей землекористування
4.5.2.3 Оцінка ступеня деградації ґрунтів
4.5.2.4 Прогнозна оцінка можливого нагромадження забруднюючих речовин на ландшафтно-геохімічних бар'єрах і їхньому виносі за межі 30-кілометрової чи зони їхнього вертикального переносу
4.5.2.4.1 Оцінка орографічних факторів формування первинних і вторинних полів забруднення й орографичних бар'єрів
4.5.2.4.2 Аналіз і оцінка перерозподілу забруднюючих речовин, їхнього нагромадження на ландшафтно-геохімічні бар'єри
4.5.2.4.3 Оцінка умов "виносу-транзиту-акумуляції" 90Вr і 137Сз
4.5.3 Обґрунтування заходів щодо запобігання чи зменшення впливів на ґрунт
Висновки

Додаток А - Площі ґрунтів 30-кілометрової зони
Додаток Б - Фізико-хімічні площі
Додаток В - Зміст гумусу, Са, М , кислотність ґрунтів 30-кілометрової зони. Результати аналізів ЦЕМУ
Додаток Г - Водно-фізичні властивості ґрунтів
Додаток Д - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у північному секторі зони ХАЕС(км2)
Додаток Е - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у північно-східному секторі зони ХАЕС(км2)
Додаток Ж - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у східному секторі зони ХАЕС(км2 )
Додаток 3 - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у південно-східному секторі зони ХАЕС(км2).
Додаток И - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у південному секторі зони ХАЕС(км2)
Додаток К - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у південно-західному секторі зони ХАЕС(км2).
Додаток Л - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у західному секторі зони ХАЕС(км2). Додаток М - Площі найбільш розповсюджених ґрунтів у північно-західному секторі зони ХАЕС(км2)


ТОМ 9.
Розділ №4  Характеристика навколишньої природного середовища й оцінка впливів на неї
Зміст:
Вступ
4.6.1 Формування вихідних даних і натурні дослідження для оцінки стану рослинного і тваринного світу
4.6.1.1 Загальна характеристика рослинного покриву
4.6.1.1.1 Фітоценотична характеристика рослинності
4.6.1.1.2 Карта рослинності і пояснювальна записка до неї
4.6.1.1.3 Аналіз природної рослинності по тестових ділянках
4.6.1.1.4 Структура фітоценозів
4.6.1.1.5 Раритетний фіто- і ценофонд
4.6.1.2 Сучасний стан лісів і їхня оцінка
4.6.1.2.1 Оцінка лісових ресурсів 30-кілометрової зони
4.6.1.2.2 Оцінка інтенсивності лісокористування
4.6.1.2.3 Оцінка якості деревини
4.6.1.2.4 Оцінка фітопатологічної й ентомологічної поразки
4.6.1.2.5 Оцінка пожежонебезпеки лісових масивів
4.6.1.2.6 Оцінка періодичності вирубки лісу
4.6.1.3 Характеристика тваринного світу по експедиційних і анкетних дослідженнях
4.6.1.3.1 Комахи
4.6.1.3.2 Лісовий ентомокомплекс
4.6.1.3.3 Чагарниковий ентомокомплекс
4.6.1.3.4 Луговий ентомокомплекс
4.6.1.3.5 Болотний ентомокомплекс
4.6.1.3.6 Водяний ентомокомплекс
4.6.1.3.7 Антропогенний ентомокомплекс
4.6.1.3.8 Визначення видового складу, домінантних видів комах, шкідників і паразитів
4.6.1.3.9 Фауна амфібій
4.6.1.3.10 Фауна рептилій
4.6.1.3.11 Фауна птахів
4.6.1.3.12 Фауна ссавців
4.6.2 Оцінка впливу енергоблоку №2 на рослинний і тваринний світ
4.6.2.1 Можливі зміни складу лісів; популяцій рослин і тварин
4.6.2.1.1 Оцінка впливу енергоблоку №2 на рослинний світи 30-кілометрової зони
4.6.2.1.1.1 Методика оцінки екологічних факторів
4.6.2.1.1.2 Визначення биоиндикаторов для екологічних оцінок
4.6.2.1.1.3 Вибір биоиндикаторов для оцінки радіоактивного забруднення.
4.6.2.1.1.7 Підходи до оцінки можливого збитку лісовому господарству, грибним і ягідним угіддям, рекреаційній діяльності
4.6.2.1.3 Можливі зміни і порушення лісових співтовариств
4.6.2.1.1 Оцінка можливого впливу енергоблоку №2 на тваринний світ
4.6.2.1.3.1 Визначення зооиндикаторов для екологічних оцінок
4.6.2.1.3.2 Оцінка можливі деструкції популяцій тварин, руйнування экосистем, часткова чи повна ліквідація ареалів
4.6.2.2 Можливі зміни складу популяцій водяних рослин і тварин
4.6.2.2.1 Пелагические підсистеми (планктон)
4.6.2.2.2 Контурні підсистеми (бентос, перифитон)
4.6.2.3 Можливі порушення в біоценозах; обґрунтування заходів щодо запобігання виснаження і деградації рослинних співтовариств і популяцій тварин
4.6.2.3.1 Можливі порушення біоценозів, обґрунтування заходів щодо запобігання виснаження і деградації рослинних співтовариств
4.6.2.3.1.1 Оцінка можливих змін фітоценозів у результаті зміни рівня поверхневих і підземних вод, гідрохімічного складу.
4.6.2.3.1.2 Оцінка погрози зникнення чи гноблення рідкісних видів, занесених у "Червону книгу України"
4.6.2.3.1.3 Оцінка впливу енергоблоку № 2 на заповідні об'єкти
4.6.2.3.2 Можливі порушення фауни 30-кілометрової зони
4.6.2.3.2.1 Оцінка погрози зникнення чи гноблення рідкісних видів, занесених у Червону книгу
4.6.2.3.2.2 Раритетні види тварин 30-кілометрової зони
Висновки


ТОМ 10.
Розділ №5  Оцінка радіаційного впливу на агроекосистеми і населення
Зміст:
5.1 Аналіз джерел надходження радіонуклідів в агроекосистеми при нормальній експлуатації і проектних аваріях.
5.1.1 Аналіз джерел надходження радіонуклідів в агроекосистеми при нормальній експлуатації енергоблоку
5.1.2 Джерела надходження радіонуклідів в агроекосистеми при проектних аваріях
5.2 Аналіз джерел надходження радіонуклідів в агроекосистеми при запроектних аваріях
5.24 Джерела надходження радіонуклідів
5.2.2 Область аналізу
5.2.3 Викид при запроектній аварії
5.2.4 Сценарій атмосферного переносу
5.2.5 Методика оцінки атмосферного переносу і забруднення поверхні
5.2.6 Результати
5.2.7 Висновки
5.3 Прогноз вмісту біологічно значимих радіонуклідів у компонентах агроекосистем, сільськогосподарської продукції при нормальних умовах експлуатації і проектних аварій
5.3.1 Забруднення сільськогосподарської продукції радіонуклідами до введення в експлуатацію енергоблоку №2
5.3.2 Прогнозні оцінки додаткового внеску в забруднення сільгосппродукції при нормальній експлуатації енергоблоку №2
5.4 Прогноз вмісту біологічно значимих радіонуклідів у компонентах агроекосистем і сільгосппродукції при запроектних аваріях
5.4.1 Методика прогнозу
5.4.2 Методика викладу результатів
5.4.3 Результати прогнозу вмісту радіонуклідів у компонентах агроекосистем і сільгосппродукції (нормовані умови)
5.4.4 Результати прогнозу вмісту радіонуклідів у компонентах агроекосистем і сільгосппродукції для конкретних точок (використання нормованих прогнозів)
5.4.5 Висновки
5.5 Оцінка дозових навантажень на критичні компоненти агроекосистем і можливих ефектів при нормальних умовах експлуатації і проектних аварій. Оцінка дозових навантажень на населення
5.5.1 Оцінка дозових навантажень на критичні компоненти агроекосистем і можливих ефектів при нормальних умовах експлуатації і проектних аварій
5.5.1.1 Режим нормальної роботи енергоблоку
5.5.1.2 Режим проектної аварії
5.5.1.3 Вплив іонізуючого випромінювання на компоненти экосистем
5.5.1.4 Дозові навантаження на критичні компоненти агроекосистем і можливих ефектів при нормальних умовах експлуатації і при максимальній проектній аварії
5.5.2 Формуфовання дозових навантажень на населення за рахунок природних і штучних радіонуклідів при роботі енергоблоку №2 ХАЕС у режимі нормальної експлуатації
5.5.3 Очікувані дозові навантаження на населення при максимальній проектній аварії на енергоблоці
5.6 Оцінка дозових навантажень на критичні компоненти агроекосистем і можливих ефектів при запроектних аваріях
5.6.1 Постановка задачі
5.6.2 Сценарії оцінки доз
5.6.3 Дози як функція часу і відстані
5.6.4 Динаміки формування доз внутрішнього опромінення від перорального надходження радіонуклідів при запроектній аварії
5.6.5 Дози початкового періоду аварії як функція відстані від ХАЕС. Структура результатів
5.6.6 Прижиттєві дози (довгострокові) як функція відстані від ХАЕС
Висновки


ТОМ 12.
Розділ №6  Оцінка впливів енергоблоку на навколишню соціальне і техногенне середовище
Зміст:
6.1 Аналіз демографічної ситуації в зоні впливу
6.2 Оцінка стану здоров'я населення в районі ХАЕС
6.2.1 Об'єкти і методи досліджень
6.2.2 Рівень медичного обслуговування м.Славута і м.Полонне і відповідних районів
6.2.3 Аналіз особливостей захворюваності населення м.Славута і м.Полонне
6.2.4 Поглиблений аналіз стану здоров'я дитячого населення м.Славута
6.2.4.1 Поглиблене вивчання захворюваності дітей
6.2.4.2 Вивчення функціонального стану і фізичного розвитку дітей
6.2.4.3 Комплексна оцінка стану здоров'я дітей
6.2.5 Оцінка імунного статусу дитячого населення, що проживає в містах Славута і Полонне Хмельницької області
6.2.5.1 Результати I етапу імунологічного обстеження дитячого населення, що проживає в м.м. Славута і Полонне
6.2.5.2 Оцінка стану клітинного і гуморального імунітету, а також факторів неспецифічної резистентності дітей, що живуть у м.м. Славута і Полонне
6.2.6 Вивчення соціально-гігієнічних умов життя і частоти медико-біологічних факторів ризику розвитку патології у дітей
6.2.7 Визначення ступеня ризику розвитку патологий у населення в умовах нормальної експлуатації
6.3 Оцінка позитивних і негативних впливів енергоблоку на соціальне середовище
6.4 Обґрунтування заходів, що запобігають погіршення життєдіяльності населення
6.5 Оцінка впливів на навколишню техногенне середовище
6.5.1 Сільськогосподарські, промислові і житло-цивільні об'єкти
6.5.2 Об'єкти історико-культурного фонду
6.5.3 Обґрунтування заходів щодо забезпечення схоронності техногенного середовища
Висновки


ТОМ 13.
Розділ №7  Заходи з забезпечення екологічної безпеки
Зміст:
7.1 Організація моніторингу (охоронні заходи)
7.1.1 Система контролю радіаційної обстановки на площадці АЕС і прилягаючої території
7.1.1.1 Задачі й організаційна структура системи радіаційного контролю
7.1.1.2 Контроль джерел радіоактивного забруднення навколишнього середовища
7.1.1.3 Автоматизована система контролю радіаційної обстановки навколишнього середовища
7.1.2 Системи спостережень за поверхневими і підземними водами
7.1.2.1 Система спостережень і контролю якості поверхневих вод
7.1.2.2 Система спостережень і контролю якості підземних вод
7.1.3 Моніторингові біоценози і популяції поверхневих вод
7.1.3.1 Біоіндикатори теплового впливу і атрофірування
7.1.3.2 Біоіндикатори радіонуклідного забруднення
7.1.3.3 Резюме
7.1.4 Система спостережень за геологічними процесами, станом ґрунтів і основ будинків і споруд
7.1.4.1 Призначення і структура системи спостережень
7.1.4.2 Система спостережень за станом основ будинків і споруд
7.2 Організація захисних і відбудовних заходів щодо запобігання чи забруднення нормалізації стану навколишнього середовища
7.2.1 Архітектурно-будівельні і планувальні рішення
7.2.2 Захисні заходи для зменшення впливу на навколишнє середовище
7.2.2.1 Захист навколишнього середовища від впливу іонізуючих випромінювань
7.2.2.2 Міри, що передбачаються, за керуванням ЗПА й ослабленню наслідків її впливу на навколишнє середовище
7.2.2.3 Захисні заходи для зменшення нерадіаційного впливу на навколишнє середовище і ресурсозберігаючі технології у виробничому циклі
7.2.2.4 Система оповіщення в зоні впливу АЕС
7.2.3 Система фізичного захисту
7.3 Компенсаційні заходи в період будівництва і при нормальних умовах експлуатації
7.4 Оцінка необхідних витрат на компенсацію збитку населення і навколишнього середовища при аваріях
7.4.1 Економічні аспекти аварії
7.4.2 Загальні вимоги по оцінці
7.4.3 Викиди при ЗПА і МПА
7.4.4 Оцінка контрзаходів
7.4.4.1 Типи контрзаходів
7.4.4.2 Величини доз, при яких уводяться контрзаходи
7.4.4.3 Критерії і рівні втручання при введенні обмежень на харчові продукти
7.4.4.4 Області, де вводяться контрзаходи на ранній стадії ЗПА
7.4.5 Результати оцінки контрзаходів
7.4.5.1 Процедура і ціль
7.4.5.2 Рання стадія
7.4.5.3 Ранні контрзаходи, що вводяться за дозовими критеріями (укриття, евакуація, йодна профілактика)
7.4.5.4 Обмеження споживання забруднених харчових продуктів. Обмеження споживання харчових продуктів за дозовими критеріями
7.4.5.5 Узагальнені оцінки
7.4.6 Економічні аспекти аварії
7.4.6.1 Грошові одиниці
7.4.6.2 Інфляція
7.4.6.3 Валовий національний доход на душу населення
7.4.6.4 Складові витрат
7.4.6.5 Розподіл населення
7.4.6.6 Параметри складових витрат
7.4.6.7 Обмеження споживання харчових продуктів
7.4.7 Результати оцінки вартості компенсаційних заходів при аварії
7.4.8 Резюме
Додаток А. Виконавча схема марок реакторного відділення
Додаток Б. Схема розпложення осадових марок на будівельній оцінці 14,200 м фундаменту ТГ-2
Додаток В. Схема розташування осадових марок на будівельній оцінці мінус 2,700 -м фундаменту ТГ-2
Додаток Г. Розвиток середніх осад реакторного відділення
Додаток Д. Розвиток загальних кренів реакторного відділення
Додаток Е. Розвиток локальних кренів реакторного відділення
Додаток Ж. Профілі деформацій нижньої будівлі (оцінка мінус 2,700 м) фундаменти ТГ-2
Додаток 3. Профілі деформацій верхньої будівлі (оцінка 14,200 м) фундаменту ТГ-2
Додаток И. Розвиток осад марок по нижній плиті (оцінка мінус 2,700 м) фундаменти ТГ-2
Додаток К. Реакторне відділення. План на оцінці 19,340 м
Додаток Л. Реакторне відділення. Розріз А
Додаток М. Таблиця МЛ - Результати вимірів середнього осідання і кренів фундаментів реакторного відділення другого блоку Хмельницької АЕС
Додаток Н. Таблиця Н. 1 - Зведена відомість осад (мм) марок реакторного відділення № 2 Хмельницької АЕС
Додаток О. Таблиця 0.1 - Зведена відомість осад (мм) марок фундаменту ТГ-2 на оцінці 14,200 м на Хмельницької АЕС
Додаток П. Таблиця П. 1 - Зведена відомість осад (мм) марок фундаменту ТГ-2 на оцінці мінус 2,700 м Хмельницької АЕС


ТОМ 14.
Розділ №8  Комплексна оцінка впливів енергоблоку на навколишнє середовище
Зміст:
8.1 Комплексна оцінка впливів на навколишнє середовище при нормальних умовах експлуатації
8.1.1 Оцінка впливів на повітряне середовище
8.1.1.1 Радіаційний вплив
8.1.1.2 Хімічний вплив
8.1.1.3 Тепловий вплив
8.1.2 Оцінка впливів на водяне середовище
8.1.2.1 Споживання водяних ресурсів
8.1.2.2 Радіаційний вплив
8.1.2.3 Хімічний вплив
8.1.2.4 Тепловий вплив і умови розвитку біоти водойми-охолоджувача
8.1.3. Оцінка впливів на ґрунти
8.1.3.1 Радіаційні впливи
8.1.3.2 Хімічні впливи
8.1.4 Оцінка впливу на рослинний і тваринний світ
8.1.5 Оцінка впливів на соціальне середовище
8.1.5.1 Оцінка впливів на стан здоров'я населення
8.1.5.2 Оцінка впливів на соціальні умови життєдіяльності населення
8.1.6 Зведений перелік і характеристика залишкових впливів енергоблоку № 2 на навколишнє середовище
8.2 Комплексна оцінка впливів на навколишнє середовище при аваріях
8.2.1 Оцінка нерадіаційних впливів
8.2.1.1 Аварійні ситуації, пов'язані з хімічними викидами і скиданнями
8.2.1.2 Аварійні ситуації, пов'язані з водопостачанням
8.2.2 Оцінка радіаційних впливів
8.2.2.1 Можливі аварійні ситуації
8.2.2.2 Оцінка радіаційного впливу при максимальній проектній аварії
8.2.2.3 Оцінка радіаційного впливу при запроектній аварії
8.2.2.3.1 Визначення ступеня екологічного ризику
8.2.2.3.2 Оцінка наслідків для населення і навколишнього середовища
8.3 Еколого-економічна оцінка збитку і витрат на його компенсацію
8.3.1 Оцінка збитку і витрат на його компенсацію при нормальних умовах експлуатації
8.3.2 Економічні оцінки радіаційних аварій
ДОДАТОК А - Визначення ступеня екологічного ризику при аваріях
А. 1 Ризик детермінованих ефектів
А.2 Ризик стахостичних ефектів при 10 % оплавленні активної зони за 10 годин
А.З Ризик стахостичних ефектів при 100 % оплавленні активної зони за 24 години
А.4 Ризик негативних наслідків від введення в експлуатацію енергоблоку № 2 ("ризик ситуації")
ДОДАТОК Б - Оцінка наслідків для населення і навколишнього середовища при аваріях
Б. 1 Вихідні дані для аналізу безпеки
Б.2 Відомостінормативних величин для оцінки наслідків запроектної аварії
Б.З Аналіз безпеки запроектної аварії на АЕС порівнянням наслідків аварії з нормативними величинами
Б.4 Зведена результатів. Висновки
8.1 ДОДАТОК У - Еколого-економічна оцінка збитку
8.2 Оцінка збитку внаслідок забруднення приземного шару атмосфери
8.3 Оцінка збитку внаслідок споживання і забруднення водяних ресурсів
8.4 Оцінка збитку внаслідок забруднення земель
8.5 Оцінка загального екологічного збитку


ТОМ 15.
 Оцінка наслідків трансграничного переносу при нормальних і аварійних режимах
Зміст:
Оцінка наслідків трансграничного переносу при нормальних і аварійних режимах
1 Постановка задачі
1.1 Підстава для виконання
1.2 Мета, призначення, вимоги
1.2.1 Мета
1.2.2 Аналізовані характеристики і критерії
1.2.3 Основні вихідні вимоги, прийняті для проведення аналізу
1.2.4 Сценарії
2 Трансграничний перенос при нормальній експлуатації
2.1 Розходження задач оцінки атмосферного переносу при нормальній експлуатації для України і для суміжних країн
2.1.1 Атмосферні умови
2.1.2 Напрямок трансграничного переносу
2.1.3 Консервативні умови переносу: вибір між ейлеровим і лагранжовим описом моделей
2.1.4 Вертикальна дисперсія
2.1.5 Поперечна дисперсія
2.1.6 Розрахункові формули
2.2 Фактор метеорологічного розведення для трансграничного переносу при нормальній експлуатації.
2.3 Склад викиду
2.4 Забруднення атмосфери суміжних країн і його аналіз за критеріями припустимої середньорічної об'ємної активності для населення
2.4.1 Групи країн
2.4.2 Характеристики забруднення атмосфери
2.5 Оцінка доз внутрішнього опромінення (заковтування)
2.5.1 Надходження радіонуклідів у людину.
2.5.2 Оцінка дози від заковтування
2.6 Зовнішнє опромінення
2.7 Повні дози по всіх шляхах опромінення (оцінка зверху) у суміжних країнах, Зв/рік, при трансграничному переносі в процесі нормальної експлуатації ХАЕС
3 Трансграничний перенос при аварійних ситуаціях
3.1 Максимальна проектна і запроектна аварії.
3.2 Сценарій атмосферного переносу
3.3 Структура результатів і критерії трансграничного переносу при запроектної аварії
3.4 Радіоекологічна і дозова ситуація в Молдавії
3.4.1 Концентрація радіоактивних матеріалів в атмосфері
3.4.2 Щільність випадання на поверхню землі
3.4.3 Дози, ризик
3.5 Радіоекологічна і дозова ситуація в Румунії, Польщі
3.5.1 Концентрація радіоактивних матеріалів в атмосфері
3.5.2 Щільність випадання на поверхню землі
3.5.3 Дози, ризик
3.6 Радіоекологічна і дозова ситуація в Білорусії
3.6.1 Концентрація радіоактивних матеріалів в атмосфері
3.6.2 Щільність випадання на поверхню землі
3.6.3 Дози, ризик
3.7 Радіоекологічна і дозова ситуація в Угорщині, Словаччині
3.7.1 Концентрація радіоактивних матеріалів в атмосфері
3.7.2 Щільність випадання на поверхню землі
3.7.3 Дози, ризик
3.8 Радіоекологічна і дозова ситуація в Чехії
3.8.1 Концентрація радіоактивних матеріалів в атмосфері
3.8.2 Щільність випадання на поверхню землі
3.8.3 Дози, ризик
3.9 Радіоекологічна і дозова ситуація в Росії
3.9.1 Концентрація радіоактивних матеріалів в атмосфері
3.9.2 Щільність випадання на поверхню землі.
3.9.3 Дози, ризик
3.10 Радіоекологічна і дозова ситуація в Німеччині
3.10.1 Концентрація радіоактивних матеріалів в атмосфері
3.10.2 Щільність випадання на поверхню землі
3.10.3 Дози, ризик
3.11 Структура стохастичного ризику
3.12 Оцінка безпеки трансграничного переносу радіоактивних матеріалів для суміжних країн при аварії на ХАЕС
3.12.1 Консервативність
3.12.2 Оцінка безпеки по показниках забруднення
3.12.3 Оцінка безпеки по дозах гострого періоду аварії.
3.12.4 Оцінка безпеки по дозах за 50 років після аварії (довічних доз)
3.12.5 Оцінка безпеки по показниках ризику негативних наслідків для суміжних країн від введення в експлуатацію нового блоку ХАЕС
3.12.6 Відомості результатів
Висновки


ТОМ 16.
 Заява про екологічні наслідки введення в експлуатацію енергоблоку
Зміст:
1 Мета і спосіб здійснення діяльності
2 Підсумки оцінки впливів енергоблоку на навколишнє середовище
3 Оцінка екологічного ризику експлуатації енергоблоку
4 Заходи, що забезпечують нормативний стан навколишнього середовища
5 Зведений перелік залишкових впливів
6 Зобов'язання замовника по здійсненню проектних рішень


ТОМ 17.
 Коментарі, пояснення та допоміжні материали відносно зауважень Державної екологічної експертизи
Зміст:
1 КОМЕНТАРІ ТА ПОЯСНЕННЯ ДО ВИСНОВКІВ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
2 КОМЕНТАРІ ТА ПОЯСНЕННЯ ДО ЗАУВАЖЕНЬ ЕКСПЕРТНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
2.1 Зауваження Научної еколого-експертної оцїнки матеріалів ОВОС
2.2 Зауваження Всеукраїнскої екологичної суспільної організації "МАМА-86"
2.3 Зауваження Експертної довідки на проектні матеріали
2.4 Доповнення зауважень Научної еколого-експертної оцінки матеріалів ОВОС
3 ДОПОВНЕННЕ ТА УТОЧНЕННЯ МАТЕРИАЛІВ ОВОС
3.1 Доповнення та уточнення до тому 1
3.2 Доповнення та уточнення до тому 3
3.3 Доповнення та уточнення до тому 5
3.4 Доповнення та уточнення до тому 6
3.5 Доповнення до тому 7
3.6 Доповнення до тому 9
3.7 Доповнення до тому 16
Примітка: В кінці кожного тома приведено список прийнятих скорочень, термінів і визначень, список нормативних документів і літератури, на які були зсилки.

ТОМ 1 Завантажити документ (~1.84 МБ)
ТОМ 2 Завантажити документ (~14.30 МБ)
ТОМ 3 Завантажити документ (~13.56 МБ)
ТОМ 4 Завантажити документ (~3.58 МБ)
ТОМ 5 Завантажити документ (~5.99 МБ)
ТОМ 6 Завантажити документ (~17.72 МБ)
ТОМ 7 Завантажити документ (~12.89 МБ)
ТОМ 8 Завантажити документ (~14.18 МБ)
ТОМ 9 Завантажити документ (~14.68 МБ)
ТОМ 10 Завантажити документ (~7.69 МБ)
ТОМ 12 Завантажити документ (~5.53 МБ)
ТОМ 13 Завантажити документ (~7.50 МБ)
ТОМ 14 Завантажити документ (~6.42 МБ)
ТОМ 15 Завантажити документ (~4.69 МБ)
ТОМ 16 Завантажити документ (~1.32 МБ)
ТОМ 17 Завантажити документ (~2.85 МБ)
Оцінка впливів на навколишнє середовище

Державна політика України направлена на забезпечення екологічної безпеки для навколишнього середовища і людини. З цією цілью Україна здійснює на своїй території екологічну політику, направлену на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров·я населення від негативного впливу, обумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягненням гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відновлення природних ресурсів.
Невід·ємною частиною такої політики є виконання оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) техногенної діяльності.
Проведення ОВНС регламентовано ДБН А.2.2.-3-2004 і є складовою частиною процедури забезпечення передпроектної і проектної документації.
Основним документом в Україні, який регламентує склад і зміст ОВНС для будь-якого об·єкту є ДБН А.2.2-1-2003.

При оцінці впливів запланованої діяльності на навколишнє середовище в ОВНС у складі ТЕО:
•досліджений існуючий стан навколишнього середовища на майданчику спорудження об'єкта та прилеглих територіях;
•визначені всі джерела можливих впливів об'єкта на навколишнє середовище;
•виконана оцінка впливів на всі компоненти навколишнього середовища.
Виконана оцінка показала, що основними видами впливів енергоблоків №3,4 ХАЕС на компоненти навколишнього середовища є радіаційний, тепловий та хімічний впливи.

В ОВНС аналізуються можливі впливи для нормальних умов  та аварій на наступні компоненти навколишнього середовища:
• геологічне середовище;
• повітряне середовище;
• водне середовище;
• ґрунти;
• рослинний та тваринний світ;
• техногенне середовище;
• соціальне середовище.