Запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю в особи підприємств чи майнових прав
Статтею 36 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) встановлено обов’язок посадовим особам юридичних осіб публічного права передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду у порядку, встановленому законом. При цьому визначено, що передавати підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім'ї забороняється.

Визначення поняття «корпоративні права» наведено у статті 167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Закон також визначає способи передачі підприємств та корпоративних прав.

Так, передача посадовими особами належних їм підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарним, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб'єктом підприємницької діяльності.

Передача посадовими особами належних їм корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:

1) укладення договору управління майном із суб'єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

2) укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

3) укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

Разом з цим, посадові особи не можуть укладати зазначені договори із суб'єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім'ї таких осіб.

При цьому, відповідно до Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом» посадові особи ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі – Компанія), призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов'язані письмово повідомити про це:

Національне агентство з питань запобігання корупції із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору;

Уповноваженого Компанії (керівника уповноваженого підрозділу ВП, уповноважену посадову особу ВП) з наданням копії листа про направлення інформації до Національного агентства з питань запобігання корупції та копії укладеного договору.

Таким чином статтею 36 Закону не вимагається від посадової особи відчужувати (продавати, дарувати тощо) підприємства або корпоративні права, та для виконання вимог вказаної статті достатньо передати їх в управління іншій особі.

Однак, під час реалізації цієї норми посадові особи досить часто стикаються з рядом проблем.

Так, процедура передачі підприємств та корпоративних прав займає багато часу, що в більшості випадків перевищую 30 днів.

Також, у разі передачі в управління підприємств чи корпоративних прав іншій особі посадова особа залишається власником (засновником, учасником) такого підприємства, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому під час здійснення процедури відчуження виникає інша проблема – відсутність чіткого визначення в законодавстві моменту завершення такої процедури: з моменту укладення та нотаріального посвідчення відповідного правочину, чи з моменту внесення даних про нового власника (учасника) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, для виключення учасника або зміни власника підприємства необхідно здійснити ряд дій, передбачених нормами цивільного законодавства та статутом підприємства, що теж, в свою чергу, затягує завершення процедури відчуження.

Ситуація ускладнюється, коли Компанія співпрацює з підприємством, корпоративні права якого передаються. Досить часто трапляється, що посадові особи, які передають корпоративні права чи підприємства, залучені до співпраці з цими підприємствами від імені Компанії. У такому випадку можна стверджувати про наявність у посадової особи конфлікту інтересів, оскільки у посадової особи фактично існує можливість впливати на прийняття рішень від імені Компанії на користь такого підприємства.

Нагадаємо, що відповідно до статті 1 Закону потенційний конфлікт інтересів – це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином у такому випадку у посадової особи, яка передає підприємство чи корпоративні, права існує конфлікт інтересів, зумовлений наявністю приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові повноваження. За таких обставин виникає необхідність вжиття заходів врегулювання конфлікту інтересів, передбачених розділом V Закону.

Отже, посадовій особі в першу чергу для захисту своїх інтересів та уникнення сумнівів в неупередженості при прийнятті рішень, і як наслідок притягнення до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, необхідно письмово повідомити безпосереднього керівника про наявний в неї конфлікт інтересів. А безпосередній керівник, в свою чергу, зобов’язаний вжити заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи. У даному випадку, найбільш доцільним буде усунути посадову особу від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, що стосується підприємства, яке їй належало.

Слід зазначити, що наявність у посадової особи або у члена її сім’ї корпоративних прав у сфері, в якій вона виконує свої службові повноваження, вже свідчить про наявність у особи потенційного конфлікту інтересів, оскільки це може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

У випадку, коли посадова особа залучена до роботи із таким підприємством від імені Компанії, виникає реальний конфлікт інтересів, оскільки у посадової особи існує суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями та можливість вплинути на перебіг відносин підприємства з Компанією шляхом надання певних переваг. І від того як посадова особа використає свої можливості та на скільки неупереджено прийматиме рішення залежить кваліфікація її дій відповідно до антикорупційного законодавства: прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів чи використання службових повноважень або становища та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до статті 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 364 Кримінального кодексу України зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином передача корпоративних прав в управління або укладення нотаріально посвідченого правочину про відчуження підприємства чи корпоративних прав до завершення процедури відчуження з внесенням відповідних даних до Реєстру не є вичерпним заходом для врегулювання конфлікту інтересів у посадової особи, зумовленого наявність приватного інтересу.

Отже, з метою уникнення конфлікту інтересів в діяльності посадових осіб, сумнівів в упередженості прийнятих ними рішень та захисту їх інтересів, необхідно в обов’язковому порядку письмово повідомляти безпосереднього керівника про наявність корпоративних прав у сфері, в якій посадова особа виконує свої службові повноваження, навіть якщо такі корпоративні права чи підприємства передані в управління або триває процедура їх відчуження.